Професор Борис Соколов: "Звернення Володимира Путіна з приводу пом’якшення пенсійної реформи жодних сенсацій не принесло"
Путін ні слова не сказав про реальні причини підвищення пенсійного віку — анексію Криму і війни на Донбасі та в Сирії.
Як і очікувалося, жінкам зменшили новий вік виходу на пенсію з 63 до 60 років, мотивуючи це дбайливим до них ставленням. Але ж від самого початку було зрозуміло, що такий некруглий вік у 63 роки знадобився лише для того, щоб під час подальших обговорень знизити його до 60 років. Також було зрозуміло, що про плановане пом’якшення пенсійної реформи повинен буде оголосити Володимир Путін, а не хтось інший. І зроблено це буде перед самим початком запланованих у РФ на вересень протестів проти підвищення пенсійного віку. Так і сталося.
Всі інші зміни пенсійної реформи мають по суті пропагандистський характер і принципового значення не мають. Проте, перерахуємо їх.

Жінки, що мають трьох дітей, зможуть виходити на пенсію на три роки раніше нового терміну, чотирьох дітей — на чотири роки раніше, ну а ті, що мають п’ятьох і більше дітей виходитимуть на пенсію, як і зараз, у 50 років. З огляду на те, що частка багатодітних матерів є незначною, принципового значення таке відступлення не має.

Путін запропонував встановити для роботодавців адміністративну й навіть кримінальну відповідальність за звільнення працівників передпенсійного віку, яким вважається вік на 5 і менше років менше пенсійного, а також за відмову в прийомі на роботу громадян через їхній вік. Суворо кажучи, все це і так вже прописано в законодавстві, щоправда, лише на рівні адміністративної відповідальності. Звичайно, штрафи за цими статтями можна збільшити, але навряд чи це принесе хоч якусь користь. Адже судові процеси, які працівники виграли у роботодавців через несправедливе звільнення, можна перерахувати по пальцях. І якщо вже такий процес виграється працівником, то працівник цей — досить високопоставлений клерк, який може витратитися на хорошого адвоката. До десятків мільйонів трудящих це не має жодного стосунку.

Хоча, напевно, після ухвалення реформи кілька показових процесів із перемогою працівників над роботодавцями влаштують і широко висвітлять їх по телебаченню. Якщо ж за звільнення осіб передпенсійного віку запровадять кримінальну відповідальність і почнуть на практиці застосовувати цю статтю, це лише погіршить ситуацію на ринку праці. Роботодавці, від гріха подалі, почнуть масово звільняти людей за рік-два до настання передпенсійного віку.
Має бути затверджена спеціальна програма підвищення кваліфікації осіб передпенсійного віку. Грошей на неї багато явно не виділять, і якихось принципових змін порівняно з уже існуючими програмами перенавчання вона навряд чи принесе, тим паче що стан здоров’я літніх людей виключає для них дуже багато професій.

Особам передпенсійного віку, які не мають роботи, будуть платити допомогу з безробіття у розмірі 11 280 рублів протягом одного року, в два з гаком рази більше, ніж тепер. Але ж особам передпенсійного віку чекати пенсій доведеться не рік, а цілих п’ять років. Що ж, вони інші чотири роки покладуть зуби на полицю або відразу тихо ляжуть у труну? До того ж, статус безробітного має низку обмежень, при недотриманні яких виплати припиняються. Чиновники, я думаю, за бажання знайдуть достатньо приводів, щоб не платити предпенсіонерам допомогу протягом цілого року.

Ну, і ось ще дрібниці, які навряд чи сильно обтяжать російську скарбницю: 2 дня на рік для диспансеризації предпенсіонерам зі збереженням заробітку (що призведе лише до величезних черг у державних поліклініках); збереження пільг для шахтарів, працівників гарячих цехів, хімічних виробництв, чорнобильців та деяких інших категорій, так само як і діючих умов призначення пенсій для корінних нечисленних народів Півночі; 25-процентна надбавка до пенсій тим, хто має 30-річний стаж роботи у сільському господарстві (таких небагато); дозвіл виходити на пенсію достроково жінкам з 37 роками трудового стажу й чоловікам — з 42 роками (таких до досягнення планованого пенсійного віку — мізерна кількість), збереження на перехідний період пільг з виплати податків за нерухомість і землю тим, хто досягне нинішнього пенсійного віку (рішення ж щодо ЖКГ, проїзду й інших пільг було віддано регіонам). Все це — крапля у морі.

Необхідність підвищення пенсійного віку Путін, як завжди, обґрунтовував «важкими демографічними втратами під час Великої Вітчизняної війни», а також різким зниженням народжуваності у кризові 90-ті роки. Від своїх же обіцянок 2000-х років в жодному разі не підвищувати пенсійний вік під час свого правління він відхрестився досить примітивно. Це, мовляв, у період з 2000 до 2012 року підвищувати пенсійний вік було аж ніяк не можна, а зараз, у 2018 році, — саме час для підвищення пенсійного віку. Загалом, вчергове продемонстрував, що є господарем свого слова. Захотів — дав обіцянку, захотів — взяв її назад.

Путін навіть не згадав про необхідність зміни російської конституції, що прямо забороняє підвищення пенсійного віку. Натомість погрожував пенсіонерам зниженням пенсій, якщо не провести реформу зараз, або навіть тим, що пенсії взагалі припинять виплачувати. Обіцянка ж до кінця наступного десятиліття, тобто до 2030 року, вийти на середню тривалість життя у більш ніж 80 років звучить не надто обнадійливо — радше як намір Володимира Володимировича, принаймні до цього терміну, залишатися при владі. Хоча йому на той час буде вже 78 років (якщо, звичайно, нічого не трапиться).

І Путін ні слова не сказав про реальні причини підвищення пенсійного віку — анексію Криму і війни на Донбасі та в Сирії, що викликало різке зростання державних витрат і необхідність затикати коштами Пенсійного фонду дірки в бюджеті. А те, в якому остаточному вигляді ухвалять пенсійну реформу, буде залежати виключно від масовості протестних виступів проти неї 2 і 9 вересня, на запобігання яких і спрямовано звернення Путіна й арешт Навального, що передував йому. Тут ще, до речі, The Insider оцінив, скільком російським пенсіонерам можна було б платити пенсії протягом місяця, якщо продати активи Путіна, Медведєва та їхнього близького кола. Президент забезпечив би 12,5 млн пенсіонерів (або 1 млн протягом року), прем’єр — 5 млн, глава «Роснефти» Ігор Сєчін — 1,25 млн, глава «Газпрома» Олексій Міллер — 350 тис., а спікер Держдуми В’ячеслав Володін — лише 70 тисяч. Характерно, що щодо можливості зниження пенсій депутатам, міністрам, чиновникам і топ-менеджерам держкорпорацій Путін у своєму зверненні нічого не сказав.

Насторожує лише те, що організатори протестів, як ліворуч, так і справа, більше акцентують увагу на корупції як головній причині підвищення пенсійного віку, а не на реальних причинах у вигляді Криму, Донбасу та Сірії.

Борис СОКОЛОВ, професор, Москва
Інф.: day.kyiv.ua

Коментарі

 

Додати коментар

Захисний код
Оновити