Павло Баєв, політолог (Осло): Щире прагнення Заходу до діалогу з Кремлем може загнати його в пастку
Список тем для предметних розмов між РФ і Заходом стає все коротшим.
Російського президента неможливо переконати припинити війну як політичний інструмент, оскільки війна – основний інструмент легітимації його режиму.
Багато західних політиків сприймають необхідність збереження каналів для діалогу з непередбачуваною Росією як абсолютний імператив. Але вони часто дивуються, коли ця тактика б'є по них самих. 19-20 травня міністри закордонних справ держав-членів НАТО провели переговори в рамках підготовки до липневого саміту у Варшаві. Вони погодилися провести зустріч Ради Росія-НАТО, щоб прояснити всі можливі непорозуміння з РФ щодо рішень, які будуть прийматися.

Тим не менш, Генеральний секретар НАТО Йенс Столтенберг був дуже засмучений недипломатичною, грубою та негативною реакцією російського міністра закордонних справ Сергія Лаврова. Столтенберг, звісно, розуміє, що Москва неминуче буде висловлювати невдоволення вступом Чорногорії в НАТО, яке підтверджує, що Альянс продовжує політику розширення. Але, очевидно, для нього виявилося сюрпризом, що Москва не бачить сенсу розмовляти, якщо немає можливості скористатися тріщинами в єдності Заходу або «набрати очок» для президента Путіна.

Відсутність з боку Москви інтересу до обговорення критично важливих питань щодо нинішнього протистояння з Заходом особливо виразне у сфері контролю над стратегічними озброєннями. Росія досі не вийшла з таких ключових договорів як START ІІІ (2011), так само як і з Договору про ліквідацію ракет середньої і меншої дальності (1998) але відмовляється брати участь у якомусь обговоренні закриття цього пробілу в системі стратегічної стабільності. Путін називає нещодавно відкриту американську військову базу в Румунії загрозою Росії, хоча факти свідчать про протилежне. Росія налаштована в найближчі шість років збільшити витрати на модернізацію своїх стратегічних сил, хоча економічна рецесія серйозно вдарила по цих планах.

Кремль демонстративно відмовляється обговорювати деескалацію напруженості в регіоні Балтії, де небезпечні повітряні інциденти трапляються майже щотижня. При цьому Путін проявляє великий ентузіазм у спілкуванні з лідерами країн Азії. Крім того, зустріч на вищому рівні між Росією і країнами Асоціації держав Південно-Східної Азії (АСЕАН) у Сочі, що відбулася минулого тижня, було показано як великий успіх російської зовнішньої політики. Насправді, досягти вдалося небагато, а хвалений російський «поворот на Схід» зводиться до постачання більшої кількості зброї і надання великих економічних поступок Китаю. Але навіть це дуже стратегічне партнерство не рухається в тому напрямку, в якому очікувалося. Азіатських лідерів вражає готовність Росії пожертвувати економічною модернізацією заради геополітичних амбіцій. Таким чином, надії Москви знову отримати доступ до в'єтнамської військово-морською базою в Камрані, швидше за все, безпідставні. Прем'єр-міністр Японії Сіндзо Абе вважав, що похмура економічна реальність змусить Москву прийняти його пропозицію щодо «нового підходу» до проблеми спірних Курильських островів, але Путін визнав доречним використовувати зустріч АСЕАН, щоб показати, що від своїх жорстких позицій не відступиться.

Тема, в обговоренні якої із Заходом Москва як і раніше зацікавлена  - врегулювання конфлікту в Сирії. Москва воліє формату двосторонніх переговорів між держсекретарем США Джоном Керрі та міністром закордонних справ Росії Сергієм Лавровим. Росія намагається скористатися тим, що США налаштовані зберегти режим припинення вогню, так що міністр оборони Сергій Шойгу запропонував спільні авіаудари, додавши до цієї пропозиції завуальовану погрозу: метою бомбардувальників стануть всі опозиційні групи, які не беруть участі у переговорах в Женеві. Захід відкинув цю пропозицію. Але Вашингтон потребує стратегії, яка забезпечила б поразку ІД, але при цьому не дала б більше влади жорстокому режиму Башара Асада, якого активно підтримує Москва. Одним з варіантів розвитку подій, який змінив хід російського вторгнення, могло б стати падіння російського літака через неграмотну логістику.

Серйозною проблемою, що значною мірою визначає хід протистояння Росії та Заходу, є гібридна війна РФ з Україною. Схоже, Москва все більше втомлюється від розмов про неї, хоча мінський процес явно йде в нікуди. Український президент Петро Порошенко стверджує, що, борючись проти російської агресії, Україна, по суті, захищає Європу від варварства і тиранії. І в багатьох західних столицях з українським президентом згодні. Незважаючи на розмови про «втому від України» та бажання знизити градус конфронтації з Росією у багатьох політичних колах Європи, санкції проти РФ майже напевно буде продовжено під час червневого засідання Європейської ради. Тим часом, на саміті G7, який відбудеться в Японії цього тижня, члени «великої сімки» мають намір підтвердити свою позицію щодо санкцій, і Москва все ще відчуває гіркоту через те, що два роки тому, після анексії Криму, її виключили з цього клубу.

Так що список тем для предметних розмов між РФ і Заходом стає все коротшим.
Повний текст

Павло Баєв, політолог, професор Інституту досліджень миру (Осло)
Інф.: nv.ua

Коментарі

 

Додати коментар

Захисний код
Оновити