Одесити не просто любили Володимира Висоцького, вони його обожнювали, вважаючи за свого
Їм близькими і зрозумілими були його бунтарська і водночас поетична вдача, замаскований під пустотливість гострий розум, його ролі в кіно й пісні, навіть його витівки. Він же відповідав Одесі взаємною любов’ю, оспівував її, мав тут безліч друзів. А ще саме тут він пізнав чари кохання з чудовою француженкою - актрисою Мариною Владі, подорожуючи разом то на суперлайнерах, то на вітрильниках. Таким окриленим натхненням він і зображений на пам’ятнику біля Одеської кіностудії, де були зняті стрічки "Вертикаль" та "Місце зустрічі змінити не можна", які принесли йому світове визнання.
Про все це оповідає нова документальна кінострічка "Володимир Висоцький очима одеситів", допрем’єрний показ якої відбувся в Одесі саме у дні 75-річчя від дня народження цього актора, поета й барда.

Ідея фільму виникла у почесного голови фонду  Петра Калнишевського, голови апеляційного господарського суду Одещини Валерія Балуха. Проект гаряче підтримав колишній одесит, а нині паризький колекціонер живопису й меценат Марк Івасилевич, який зголосився стати спонсором картини. Більше року працював над нею режисер-постановник, директор і актор паризького театру-кіностудії "Катарсис" Микола Головихін (на фото). Близько двадцяти літ він жив в Одесі, ставив вистави і влаштовував поетичні вечори в обласній філармонії. По закінченні Московського інституту театрального мистецтва він знову повернувся сюди й організував рідкісний театр психотерапії, де лікував людей від усіляких фобій.

Сам Микола Головихін – людина оптимістична. Переглянувши близько п’ятдесяти документальних стрічок про Висоцького, він обурився, що всі режисери роблять наголос на трагічній долі митця, зображують його лише жертвою тоталітарного компартійного режиму, який забороняв його поезії, виступи перед публікою, нищив записи його пісень. Усупереч цій традиції, Головихін вирішив зняти фільм життєрадісний і світлий, тим паче, що одеська сторінка біографії Висоцького найбільш райдужна.












Фільм «Володимир Висоцький очима одеситів» - це хвилююча і дещо іронічна розповідь про взаємну любов митця й міста. Усі події у ньому коментують не лише відомі режисери, актори, журналісти, а й прості одесити – моряки, випадкові перехожі, навіть торговки з «Привозу».
Після перегляду стрічки я пожалкував, що в ній не знайшлося місці для доброї й вдумливої згадки режисера Кіри Муратової про Висоцького, який знявся у її стрічці «Короткі зустрічі». В одному зі своїх інтерв’ю Кіра Георгіївна розповіла: «Володя володів природним даром, великим талантом, але я сприймала його перш за все як барда. Він був чудовим театральним актором, але з тих акторів, які на сцені грають самих себе. Я йому казала: «Володю, ти не живеш в образі, ти граєш сцени з життя Володимира Висоцького». Таке у нього було обдарування. Наприклад, він був фізично дуже тендітний, а здавався  таким мачо! Він умів це зіграти, умів усіх переконати: «Я ось такий, а ви як думали?!» Це не можна назвати вдаванням, тому що все мистецтво – удавання».

Як розповіли на презентації кінострічки її автори, фільм планується показати на четвертому Одеському міжнародному кінофестивалі. Передбачається й участь у ньому Марини Владі. А проект «Висоцький і Одеса», започаткований Валерієм Балухом, матиме своє продовження. У місті планується створити  культурно-освітній центр Висоцького - своєрідне авангардне вогнище культури. Там звучатимуть пісні Висоцького, демонструватимуться стрічки за його участю, діятимуть поетичний та музичний салони. Обов’язково буде там і кафе з неповторною одеською кухнею. Найзручніше місце для такого центру - Великий Фонтан, де розміщена Одеська кіностудія, у музеї якої дбайливо зберігається костюм Жеглова, образ якого Висоцький створив у фільмі «Місце зустрічі змінити не можна».

Сергій Горицвіт, незалежний журналіст, для "Волі народу"

На світлинах: Висоцький у ролі Жегпова у серіалі «Місце зустрічі змінити не можна», стрічку представляє режисер-постановник Микола Головихін, директор музею кіно Вадим Костроменко демонструє костюм Жегпова, на відкритті пам'ятника Володимиру Висоцькому в 2012 році, Володимир Висоцький.
Фото автора

Коментарі