Хто дав право розпродати землю наших дідів, які сплатили кров'ю її ціну? - Катерина Когут
Ми не цінуємо землі. Що ми без неї?
Шануємо всіх, хто, як вважаємо, нас годує. Батьків, начальників, можновладців. Людських синів з дочками. Та хто ж нас годує насправді, як не наша земля?
Бог дарував нам її. Вимилував, вилюбував. Виділив найкращий шматочок з-поміж усіх.
Наситив її Своєю Любов`ю. І стала вона плідною. Настільки, що й патик встромлений в неї дає плід.
Ущедрив її озерами й ріками. Прикрасив лісами та горами. Осяяв сонцем. Загорнув у голубінь Неба.
І оселив на ній люд працелюбний. Життєрадісний та волелюбивий. Ще мову йому дав особливу - що звучить, немов пісня.
По-різному жилося тому людові. Випробування мали різні. Були темні та світлі часи.
Та понад усе цінували свою землю. Розуміли, що без неї не буде життя. Залежність та рабство.
Скільки ж поколінь перейшло на цій землі!.. І вони цінували. Тому й ще ходимо нею.
А ми?.. Що ж ми?.. Що ми без своєї землі?.. Подумаймо над цим..
Що ми залишимо наступним поколінням? Чому себе вважаємо у праві розтринькувати надбання предків?
Приходьки ми. Гостюємо отут. Нас у відрядження сюди відправили - на землю цю.
Ми завжди пам'ятали це. Та в цьому віці, ніби збожеволіли.
Одні поводяться, неначе жити їм віки. Ніяк не наталують у кишені. І зупинитися не можуть.
А інші збайдужіли. Й пасивно дивляться на те, як нищаться ліси. Забруднюють повітря. Й ріки.
Тепер земля..
Вона дісталася нам у спадок від дідів і прадідів. Минулих поколінь. Які сплатили кров'ю її ціну. Кістки яких лежать усюди тут.
Чому ж не вдячні? Чому ми мріємо її не зберегти - загнати подорожче? Урвати куш - грошви отримати.
Розводимо - от прийдуть іноземці. І будуть обробляти землю. Загосподарюють тут. Тоді ми заживемо..
Яке ми право маємо ось так от міркувати? Що скажемо ми, зустрівшись із дідами? Коли підемо до них туди - у засвіти.
Чи зможемо ми подивитися у вічі їм? Вони насмерть стояли. Аби загарбникам не дати панувати в ріднім краї.
Ми що їм скажемо? Що продали? Й покажемо торбинку із срібняками? І ким ми станемо в такому разі?..
Катерина Когут, психолог
Інф. із сторінки автора у Фейсбук
Шануємо всіх, хто, як вважаємо, нас годує. Батьків, начальників, можновладців. Людських синів з дочками. Та хто ж нас годує насправді, як не наша земля?
Бог дарував нам її. Вимилував, вилюбував. Виділив найкращий шматочок з-поміж усіх.
Наситив її Своєю Любов`ю. І стала вона плідною. Настільки, що й патик встромлений в неї дає плід.
Ущедрив її озерами й ріками. Прикрасив лісами та горами. Осяяв сонцем. Загорнув у голубінь Неба.
І оселив на ній люд працелюбний. Життєрадісний та волелюбивий. Ще мову йому дав особливу - що звучить, немов пісня.
По-різному жилося тому людові. Випробування мали різні. Були темні та світлі часи.
Та понад усе цінували свою землю. Розуміли, що без неї не буде життя. Залежність та рабство.
Скільки ж поколінь перейшло на цій землі!.. І вони цінували. Тому й ще ходимо нею.
А ми?.. Що ж ми?.. Що ми без своєї землі?.. Подумаймо над цим..
Що ми залишимо наступним поколінням? Чому себе вважаємо у праві розтринькувати надбання предків?
Приходьки ми. Гостюємо отут. Нас у відрядження сюди відправили - на землю цю.
Ми завжди пам'ятали це. Та в цьому віці, ніби збожеволіли.
Одні поводяться, неначе жити їм віки. Ніяк не наталують у кишені. І зупинитися не можуть.
А інші збайдужіли. Й пасивно дивляться на те, як нищаться ліси. Забруднюють повітря. Й ріки.
Тепер земля..
Вона дісталася нам у спадок від дідів і прадідів. Минулих поколінь. Які сплатили кров'ю її ціну. Кістки яких лежать усюди тут.
Чому ж не вдячні? Чому ми мріємо її не зберегти - загнати подорожче? Урвати куш - грошви отримати.
Розводимо - от прийдуть іноземці. І будуть обробляти землю. Загосподарюють тут. Тоді ми заживемо..
Яке ми право маємо ось так от міркувати? Що скажемо ми, зустрівшись із дідами? Коли підемо до них туди - у засвіти.
Чи зможемо ми подивитися у вічі їм? Вони насмерть стояли. Аби загарбникам не дати панувати в ріднім краї.
Ми що їм скажемо? Що продали? Й покажемо торбинку із срібняками? І ким ми станемо в такому разі?..
Катерина Когут, психолог
Інф. із сторінки автора у Фейсбук
Коментарі