19 січня православні та греко-католики відзначають свято Богоявлення, яке ще називають Водохрещем, або Йорданом. Воно встановлене в пам’ять євангельської події, коли Ісус Христос, перш ніж розпочати проповідування Нового Завіту, хрестився в річці Йордан.
- У цей день ми згадуємо кілька подій, описаних в Євангеліє, - розповідає архієпископ Української православної церкви Київської патріархату, речник Київської патріархії Євстратій (ЗОРЯ). - Найперше Ісус Христос христився в йорданських водах. Пророк Іоан Хреститель здивувався і сказав: "Чи Ти приходиш христитися від мене, чи я маю христитися від Тебе?" Чому? Хрещення було пов’язане із старозавітнім законом очищення від гріха. Людина, яка згрішила, повинна була покаятися, омитися в тих водах, навіть випрати білизну... Тоді тільки вважалася очищеною. Але Ісус — безгрішний. Його хрещення відбувалося за помислом Божим. Тому Спаситель так і сказав Іоану: «Облиш нині. Бо так нам належить сповнити всяку правду». Тобто, Він не вдавався до пояснень, для чого це. А коли Христос виходив з води, Іоан побачив, як небеса розкрилися, і Дух у вигляді голуба зійшов на Ісуса. І пролунав голос Отця: «Це Син Мій улюблений, в Якому Моє благовоління». Звідси й назва свята — Богоявлення, бо всі три особи Пресвятої Трійці — Бог-Отець, Син Божий і Святий Дух — явилися світові. Також із цим святом пов’язаний початок публічного служіння Ісуса Христа, бо до цього Він жив, можна сказати, як приватна особа. Ось такі три акценти має Богоявлення.

А напередодні Водохреща відбувається вечеря, яка в багатьох регіонах України називається голодною. 18 січня — суворий піст. Священнослужителі кажуть, що ще суворіший, як у надвечір’я Різдва Христового. Головна страва, очевидно, кутя. (Доїдаємо її з Різдва). Далі — пісний борщ, капусняк, вареники з картоплею, капустою, грибами, вишнями, оселедець, смажена або фарширована риба... (Ці смакові особливості залежать вже від краю. Як там в народі кажуть: що край, то звичай).

— На згадку про це свято ми освячуємо воду, — продовжує архієпископ Харківський і Полтавський Української автокефальної православної церкви Ігор (ІСІЧЕНКО). — Здебільшого освячення відбувається напередодні Йордану. Тож перед вечерею можна окропити цією водою хату. В давнину в Україні 19 січня організовувалася процесія на річку, де і освячувалася вода. На грецькому Сході досі в річки кидають хрест, щоб його звідти витягати. У Росії ця традиція інтерпретувалася в купання. Дехто з наших земляків підхоплює таку звичку. Я ставлюся до цього критично, особливо, якщо все перетворюється на якийсь алкоголічний парад з фотографуванням і потім викладенням знімків в Інтернеті. Ця традиція нам чужа. Колись після освячення води на річці не прийнято було в неї занурюватися ще кілька днів, мовляв, освячена.

— Як вітатися на Йордан? — продовжує владика. — У деяких районах Галичини існує окреме вітання: «Христос Крищається!» — «В ріці Йордані!». Мені здається, що це все-таки воно регіональне. А загальноукраїнське різдвяне «Христос рождається!» — «Славімо Його!» У ці дні найважливіше знову пережити усвідомлення власного хрещення, відкрити його сенс, молитовно єднаючись з Христом, який прийняв хрещення, щоби бути одним із нас, серед нас, запровадивши до спасіння.

Надія Тисячна, "День"    Ілюстрація із сайту: if.ua

Коментарі

 

Додати коментар

Захисний код
Оновити