Отож, для оптимізму навіть у боязкого зайця завжди є привід. А такі людські риси як зневіра, байдужість та страх найбільш руйнівні для кожної людини... Нинішня партія влади підступно використовує і нахабно посилює ці людські слабкості перед виборами. Чому? Бо вона свідома своїх злочинних надбань, має більший страх перед народом, ніж той, що вона розсіює. Вони знають: якщо опозиція переможе, то в колісніченків, ківалових та їх подібних лишається невеликий вибір: або просити політичного притулку в "царя" Путіна або стати перед всегромадським судом та тюрмою, але зі стінами.
Непохитне бажання породжує непобориму силу. В запіллю німецького фронту в Другій світовій війні англійці не зуміли знищити великі запаси зброї і пального на ворожій території. Американський старшина просив звільнити два дисятки мужчин зі смертними вироками. По вишколі він сказав їм: якщо ми виконаємо доручену акцію, вам дарується життя. Вони з втратою двох людей побороли неуявні труднощі, знищили німецькі збройні запаси, одеражи волю і більшість з них залишились вояками до кінця війни. Це вчить нас, що неосяжне можна осягнути, коли є бажання і мета.
Сирійці, щоб позбутися деспотичного уряду, за півтора року втратили біля 20 тисяч невинних жертв і не складають зброї. Нашому народові не загрожує кровопролиття, тільки брак мужності, зрозуміння власної долі та почуття національного обов'язку віддати свій голос у виборчому процесі за тих осіб, які захищають інтереси українського народу. Визначний вітчизняний науковець Ващенко був переконаний, що з усіх народів наш є набільше гордий, чесний і патріотичний, а українська жінка є найгарніша і найпораднійша у світі. Ой, як він помилився, бо хотілося б тепер запитати його, де є та чесність патріотичність, гордість бути українцем. Адже є продажники, зрадники, тушки, хабарники, які цураються рідної мови та за срібняки і незалежність продали б.
Не час нам скулити за дверима й чекати, щоб Європа чи Америка позамітала нашу хату, бо вони були продажні й тепер мовчатимуть за оливу. Нашу хату самим треба замести: такої нагоди, як буде в жовтні, більше не буде. Тому щиро запитаймо себе: що ми зробили, щоб Україна була українською?! Тож не прогаймо наступної нагоди! Візьмімо до рук бюлетень, щоб не брати зброї, яка також є в чужих руках.
Слава Україні! Героям Слава!
Читайте і передайте другим. Наша поштова скринька:
Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду
Усі листи - в розділі "Українці за кордоном"
Коментарі