Олег Чорногуз: ВЕЛИЧНІ СТОЛІТТЯ і ВІЧНА ПРОБЛЕМА
з мовою пригноблених народів під скіпетром загарбницького московського царства
(не наукове дослідження)
Тягнутися потрібно до Довженків і фільмів "усіх часів і народів", а не до ідеологічних концепцій і "русскаго міра".
1+1: Мелодрами українською мовою виглядають гірше, ніж комедії.
Телеканал 1+1 усі свої комедійні телесеріали для осіннього сезону зняв українською мовою, а мелодрами - російською. Там вважають, що український глядач не сприймає українську мову в мелодрамах. Про це сказала продюсер серіалів і фільмів 1+1 Олена Єремєєва на презентації нового сезону телеканалу 4 лютого в одному з ресторанів Києва, повідомляє  "Телекритика".

Замість епіграфа:
…И с культуры поснимали пенку:
Кроме двух прославленных Тарасов -
Бульбы и известного Шевченка, -
Ничего не выжмешь, сколько ни старайся.
А если прижмут – зардеется розой
И выдвинет аргумент новый:
Возьмет и расскажет пару курьезов -
Анекдотов украинской мовы. Говорю себе: товарищ москаль,
На Украину шуток не скаль.
Разучите эту мову на знаменах-лексиконах алых,
- Эта мова величава и проста:
«Чуешь, сурмы загралы, час расплаты настав...»
Разве может быть затрепанней да тише
Слова поистасканного «Слышишь»?!
Я немало слов придумал вам,
Взвешивая их, одно хочу лишь, -
Чтобы стали всех моих стихов слова
Полновесными, как слово «чуешь».
Трудно людей в одно истолочь,
Собой кичись не очень.
Знаем ли мы украинскую ночь?
Нет, мы не знаем украинской ночи.

1926
Владимир Маяковский, русский советский поэт

    Якби Єлена Єремеєва бачила трішки далі свого носа, як і Наталя Мосійчук (дикторша цього ж телеканалу «1+1»), то, мабуть, під час  презентації телесеріалів московською мовою на українському каналі, язик у неї повернувся б до мови, а не до «языка». Принаймні телеглядачі не дізналися б про обмеженість продюсерки, яка раптом захотіла стати не комерційною особою, а кандидатом у філологи двох, колись нібито «братніх» мов, поки путін не перекреслив цього «братства» теректоріями  «градів» і кулями автомата клашникова.

  У світі є речі, про які не дилетантам судити. Малоосвіченим людям властиво підпадати під чужий вплив. Як правило, такі люди обмежені, недалекоглядні, мало начитані і далі свого носа не бачать. От, наприклад, візьміть претендентку на «Шустера у спідниці», колегу Олени Єремєєвої - диктора того ж телеканалу «1+1» Наталію Мосійчук, яка за визначенням - українська журналістка. Зайдіть в ютуб, фейсбук, де вона перед мільйонною аудиторією розписується в такій же недалекоглядності і дилетантстві, як О.Єремеєва, не кажучи вже про логіку, з якою вона не дружить, і побачите на свої очі «страшне перо не в гусака, страшне перо в…» Далі римувати не стану.
Так от, у ЗМІ , в соцмережах розкритикували пані Наталію, показуючи як демонстративно перед народом України вона виставила табличку, на якій написала: «Мене мова не годує». Це так званий поцілунок у дупу трубадурки Скабєєвої, яка веде передачу на першому московському каналі під назвою «60 минут» і дуже тішиться тим, що навіть українські телеведучі, журналісти, зневажають українську мову і виставляють свою глупоту напоказ, не соромлячись.

  У Наталі Мосійчук цей конфуз навіть не дійшов до черепної коробки, на якій інколи тримаються гарні жіночі зачіски. Наслідуючи свою колегу по  телеканалу «1+1», з’явилася в Україні ще одна Проня Прокіпівна – Єлєна Веремеєва. Ця симпатична дама під час презентації  московського серіалу  виробництва цього ж телеканалу «1+1» сказала те, що я процитував в епіграфі і таким чином розписалася у своєму «філологічному невігластві». Я вже мовчу про те, щоб сказали таким дамам (а їх там на «1+1» - десятки. Сам бував і сам чував, як там і якою мовою розмовляють: усі ніби з «95-го кварталу» - розсміши коміка)).

  Аби таке Єлєна заявила у Франції, мовляв, французька мова немилозвучна, і тому серіали в Парижі потрібно запустити англійською. Бо тут не до любові до державної мови, адже в комерційний час в основі лежить, як казав Голохвастов, любов до грошиків. Отже, треба запускати серіал фільмів не французькою, а англійською… Хотів би я наступного дня побачити картинки по голубому ящику, які показували б національну ходу зі смолоскипами вулицями Парижа та й інших французьких міст, коли б такий проанглійський чи промосковський продюсер з’явився недалеко від Ейфелевої вежі чи на Єлисейських полях… Насправді там ніколи не йшлося б у такій зневажливій формі про французьку мову, котра у 1926 році визнана філологами світу (принаймні Європи) як наймилозвучніша. А друге місце тоді посіла по тій же музикальності  – українська.

  А якщо копнути глибше, скажімо, до часів Льва Толстого, російського класика і графа, то Лев Миколайович у розмові з Дмитром Яворницьким віддав пальму першості українській пісні, відсунувши на другий план - італійську пісню, якою на світовий загал прийнято вважати мову італійців. Те саме Лев Миколайович сказав і про українську мову. А втім, кілька цитат Толстого із книжки Івана Шаповала "У пошуках скарбів":
 «Що стосується мене, то я дуже люблю вашу українську мову, дзвінку, барвисту і таку колоритну. У вашій мові стільки ніжних, сердечних і поетичних слів: ясочка, зірочка, квітонька, серденько.
Після цих ніжних слів Лев Миколайович почав читати з пам'яті поему Шевченка "Наймичка". Читав добре, з гарною вимовою й з вірними наголосами, немов її читав українець…".

  Торкаючись і (по-сучасному кажучи) мелодрам, на чому наголошувала Єремеєва, то Лев Тостой сказав абсолютно протилежне сказаному продюсером телеканалу «1+1»: Ні одна мова не має такої ніжності, пестливості, як українська.
Слова типу “ясочка”, “лебідонька” не підвладні «великому могучому язику», як і не передаси українських слів-символів російською. Мабуть, тільки в українській мові рушник - це символ. Як національний прапор. І «могила» - це не  гроб. А символи нації. Від себе додам: рушник - не «руковытиратель», а «Пісня про рушник» - не «Песня о полотенце».
Або:
«Як умру, то поховайте
Мене на могилі
Серед степу широкого
На Вкраїні милій.

  Поховати не в гробу, а на могилі, як у кургані. І таких прикладів тисячі, не кажучи про синонімічний ряд української мови, де в російській тільки одне слово. Скажімо, слово - закрити. Закрыть двери, раскрыть глаза, раскрыть рот (Оце робилося і на презентації, де всі розкрили і очі, і вуха, і роти). За московською. А в українській це прозвучало б трішки по-іншому і конкретніше: розтулити рота, розплющити очі, закрити двері і… закрити промосковський телеканал «1+1». Таке багатство нашої мови – у синонімічних словах: «скажімо», «наприклад», «приміром» і так далі.

  Але, можливо, про це все невідомо на телеканалі «1+1», де панує така москофільська атмосфера? Якщо взяти один із найпопулярніших фільмів не Єлєни Єремеєвої, а, приміром, турецьких продюсерів і українських, серіал «Величне століття» і сказати, як його перекладали українською, то може далі мені й замовкнути, а вдатися до оцінки мільйонного телеглядача, у тому числі і російських областей, де дивилися цей серіал росіяни. Коли продюсери-режисери-оператори замінили улюблену Гюрем, яка завагітніла і її, «вічно усміхнену» поміняли на «істеричку», то мова там уже була ні до чого. Просто була погано підібрана акторка, яка не відповідала критеріям попередньої героїні.
Очевидно, продюсеру (який переважно відповідає за фінансову сторону і за реалізацію товару, продукту), сценаристу і режисеру слід було думати над «якістю актора», а не його мови, чи вимови, над її нюансами, а не вигадувати саму проблему і шукати її у мові.

  У талановитих людей-творців (як, наприклад, Довженко) мовної проблеми не виникало і не існувало. Такий фільм як «Земля», створений генієм, і без мови став світовим шедевром всіх часів і народів. Бо за змістом інколи й мови не чуєш. І не випадково Олександра Довженка світ назвав «Гомером кіно», а в післявоєнний час після міжнародного референдуму у Брюсселі його фільми увійшли в число 12 найкращих фільмів у всесвітній історії. На базі Довженківських фільмів Україна стала основоположником першого у світі поетичного кіно. Це не гумор і не «95 квартал» до відома О. Єремеєвої.

   Україна, як країна кіно, мала своє кіношне обличчя, як і фільми Індії, Італії, Франції США. Але тепер нема довженків, савченків, є… А втім, я тільки хочу запропонувати Єремеєвій переглянути свої не критичні погляди. Справа не в мові, справа в акторах. Якщо він не вимовить слово паляниця, як мій зять, що жив у нашій, українській  родині, понад сорок років, так і не вимовивши цього слова, то слід міняти не мову, а актора.

  Тягнутися потрібно до Довженків і фільмів «усіх часів і народів», а не  до ідеологічних концепцій і «русскаго міра», під час, так званої гібридної війни, що нам нав’язують нам солов’ї Кремля, а ми, мов папуги, повторюємо слова кулікових чи соловйових разом з іншими московськими птицями від проімперської ідеології.
  
  На закінчення, спеціально для Є.Єремеєвої, автор цих рядків не полінувався знайти деякі відгуки, коментарі на серіал того ж телеканалу «1+1», що демонструвався і демонструється, здається і до нині на згаданому каналі - «Величне століття, Роксолана».
   Ось кілька таких прикладів, на завершення, про мову і язик:

РОМ БУЛЬБА 2019.03.27 09:13
На украiнскій мові набагато краще!
Чому у третьому сезоні не всі серії українською, а четвертий - на російській мові?
 
Надежда Просветова2016.04.28 03:17
Тільки реклами вискакують, неможливо дивитись фільм, українського перекладу нема, рос.- жахливий!
 
Олександр Олійник2016.04.25 21:46
Путін вже й до вашого сайту добрався. Поверніть український переклад.
 
Юрій Моспанко2016.04.25 16:30
Чому серіал на російській мові? Де український переклад?
 
Вася Радукан2018.12.13 00:45
Чому на росiйский мовi, було ж на украiнскому. Значно краще, природніше. Миліше
 
Вікуся Верхоляк2018.06.25 00:48
Чому в мене не можливо вибрати серію та сезон українською? Допоможіть!
 
Таисия Игнатенко
Один раз глянуть можно но откровенно говоря переврали историю. Анастасия была украинкой, а здесь ее зовут русской, и песню она поет на украинском, если это можно так назвать. Да и вообще здесь ее выставили глупой и склочной бабой а она такой не была, судя по истории.
 
уляна оля2019.04.03 10:43
Дивилась на іншому сайті російською, то була просто шокована, як там все перекрутили, виставили так, ніби це нічого спільного з українською історією не має, Настя там - Олександра, Левко -Лука, та й родом вона не із Рогатина, що на Франківщині, а народилась у Криму в родині священника, ну навіщо хоч тут брехати і переписувати історію, Вона була у Криму, та як бранка у татар звідки її продали.

Manny Pacquiao уляна оля2019.04.05 16:07
Що із спідерашок взяти... Нація крадіїв, брехунів та пияк.
 
Pečywo SlapukaiSprawa nawi't ne w tomu. Podiji serial widbuwajut'sa w 16u stolitti, a Petro Peršyj nazwaw swoju deržawu Moskowiju Rosjijeju tiľky w 1721u roci, do ćoho ruśkych ne bulo. Ale buly rusyny. Tobto faktyčno Roksolana bula rusynkoju, ruśkoju. Slidkuj za paľćamy - Ruś - Ruśke koroliwstwo - Heťmanščyna - UNR - Ukrajina. Tobto wse w seriali prawýľno z nazwamy, nače.
 
Алёна Кравченко
Ище специально в украинском дубляже, а не это унылое гэээээ...
Чи потрібно мені це коментувати. Гадаю, ні. Тут все сказано. Краще ніж читач і телеглядач не скажеш, як  колись висловлювався Микола Чернишевський - читач найкращий критик і тут коментарі зайві.

Олег Чорногуз, для порталу "Воля народу"

РS. Олег Чорногуз, король сатиричних романів, якщо вірити критикам і читачам, то ще й видатний письменник-романіст нашого часу. У жанрі сатири. Не вірите, то читайте «Аристократ із вапнярки», «Претендентів на папаху», «Золотий скарабей», «Дари пігмеїв», «Ремезове болото», «Примхи долі». Це всі романи під українську мову, наслідуючи концепцію пані Єремеєвої. Суцільний гумор. Навіть є роман про «блазня» і його притулок, написаний у 2005 році, а виданий у наступному. Роман «Примхи долі називається». Раджу продюсеру прочитати. А це ж написано за 10 років  до появи «Слуг народу». Серйозно. Без претензії на жарт.
ОЧ

.

Коментарі