Павло Січкар: "Перейменування столичного проспекту імені одного героя на іншого – небезпечний прецедент"
Чиясь невидима рука намагається розколоти українське суспільство. У Києві перейменували проспект Ватутіна на проспект Романа Шухевича.
Відповідне рішення ухвалила Київрада у четвер, 1 червня.

Можна вести мову про неоднозначність кожної з цих історичних постатей, але кому прийшло в голову зіштовхнути двох героїв: Героя Радянського Союзу і Героя України і поставити киян перед вимушеним вибором: або Ватутін або Шухевич? 

Навіть перейменування Московського проспекту на проспект Степана Бандери не спричинило такого резонансу, бо там не йшлося про штучне протистояння історичних осіб. А тут вирішили діяти шляхом відмови від пам’яті про одного героя за рахунок іншого! Чи в Києві немає вулиць, перейменування яких не викликало б заперечень?

Нагадаю, що Роман Шухевич був ліквідований чекістами за вказівкою Кремля.

Також за наказом Сталіна був знищений і генерал Микола Ватутін.    
У публікації Олександра Ткачука в УП "Хто вбив генерала Ватутіна?" нагадується про те, що Йосип Сталін часто “прибирав” своїх.
Коли дочку Ватутіна Олену Ватутіну запитали: "А ви переконані, що Миколу Ватутіна просто "прибрали?"  - вона дала однозначну відповідь: "Це був наказ Сталіна".
Автор публікації пише: «Напис на пам'ятнику Ватутіну в Києві був зроблений у середині 60-х років. Він символізує собою яскравий приклад тодішньої антиукраїнської кампанії.
І залишати його недоторканим - неприпустимо.
Бо це буде мовчазна згода на подальше торжество підлості та насилля, буде пам'ятником не Ватутіну, а його катам.
Цей напис потрібно виправити. Як з погляду поваги до загиблого, адже "мертві сраму не імуть", так і задля зняття з українського народу безпідставних звинувачень у його смерті.
І замість слів "від українського народу", написати: "Генералу Ватутіну, убитому за наказом Сталіна"!

Нешана до пам’яті командувача Першим Українським фронтом генерала Миколи Ватутіна – це і елемент непрямого применшення ролі України в перемозі над нацизмом у Другій світовій війні, що сприятиме Росії у "приватизації" цієї перемоги.

9 травня 2017 року в Києві, в рамках заходів з нагоди Дня пам’яті та примирення, а також 72-ї річниці Перемоги над нацизмом у Другій світовій війні генерали та офіцери Командування Сухопутних військ Збройних Сил України взяли участь у проведенні ритуалу покладання квітів до могили Героя Радянського Союзу генерала армії Миколи Ватутіна.
Нагадаємо, що напередодні Президент України — Верховний Головнокомандувач Збройних Сил України Петро Порошенко під час відкриття фотовиставки «Четверте покоління» на території Національного музею історії України у Другій світовій війні зазначив, що сьогодні Вітчизну боронять нащадки і воїнів Червоної армії, і Української Повстанської Армії. Вони шанують своїх дідів та прадідів. А ті, будучи вже в небесних чертогах, пишаються сучасним поколінням захисників. Це важливо усвідомити, що в День пам’яті та примирення цей зв’язок є нерозривним.

Російський журналіст кримськотатарського походження Айдер Муждабаєв чітко заявив у Facebook, що за цією провокацією стоять прикомандировані в Києві співробітники ФСБ. А в кінцевому програші - українці, незалежно від політичних поглядів і національності:
“Чи знаєте ви, що за вуличним перейменуванням, яке… на порожньому місці створило проблеми в  Україні, банально стоять гроші? Ось просто гроші, в широкому сенсі. Тут, за великим рахунком, нічого особистого немає. Ні до Ватутіна, ні до Шухевича… Я тепер це точно знаю. Одна обізнана і порядна людина мені все по поличках розклала. Розповідати не буду, тому що вийде бездоказово. І тому, що мені противно і сумно. У довгостроковому виграші - група товаришів, плюс, звичайно, прикомандировані в Києві співробітники ФСБ. В кінцевому програші - українці, незалежно від політичних поглядів і національності, президент, уряд і т. д. Як легко навішати локшину. Яка ситна, виявляється, для когось ця локшина”.

Змішування історичних персон, кожну з яких потрібно оцінювати окремо, змішування мов (української з російською) за принципом «да какая разніца» - не що інше як кремлівська стратегія «гібридної війни», у якій ми продовжуємо терпіти поразки.
Вважаю, що в питанні згаданого перейменування ставити крапку зарано. Українці, кияни мають бути мудрими і далекоглядними і не допустити, щоби будь-хто ними маніпулював.  

Павло Січкар, журналіст, для порталу «Воля народу»

Коментарі