Не знаю як ви, а я зацікавлена нарешті припинити це знущання над суспільством, - Лариса Ніцой
Після хвилі утисків язичних над мовними, що прокотилася Україною, агресії язичних і часткового зривання масок "ми нє сдадімся етай вашей мовє, імєлі ми єйо в одном мєстє, займітєсь лучше карупцієй" - сіла за «друге читання» законопроектів про мову, які подані (аж три штуки) до Верховної Ради.
Не знаю як ви, а я зацікавлена нарешті припинити це знущання над суспільством, над собою і в майбутньому над нашими дітьми, які теж стикатимуться лобами, якщо це питання не вирішити зараз. Я за те, щоб розкласти все по поличках, щоб всі знали своє місце: і українці, і меншини, і гості. Всі.
Тож закон повинен бути такий, щоб припинив наші чвари.

Поклала перед собою три закони. Байдуже, хто їх писав, байдуже, яка політична сила, байдуже, люблю я її чи ні. Закон повинен вирішити мовне питання.
Закриваю очі на два психологічних моменти, що хитро застосовують до закону 5670, називаючи його безлико, безосібно - громадським.
Перший психологічний момент: знають, що народ терпіти не може політиків, тому пішли на трюк з громадськістю. Закон громадський – довіри більше.
Трюк другий, мовляв, у громадському законопроекті говориться тільки про державну мову, а в двох інших, які писали політики, усе в кучі: і про державну мову, і про мови меншини. Теж маніпуляція. Можете це перевірити самі, не читаючи законопроекту. Варто тільки відкрити текст і натиснути одночасно дві кнопки ctrl+F вискакує пошукова форма по тексту, в неї вводите слово «МЕНШИН» – дає результат 21 раз. Двадцять один раз вживається слово «меншин» у законі не про меншини.
Може це так і треба? А давайте порівняємо з польським законом, як у них? Виконуємо ту саму процедуру. Відриваємо текст польського закону про польську мову(український переклад), натискаємо ctrl+F, вводимо слово мешин: результат – 1 раз. Про меншини в польському законі про польську мову йдеться один раз.

Тож закриваю очі на ці очевидні маніпуляції, починаю читати ВСТУП трьох законів. Щоб не звинувачували, який перший, який наступний, ставлю їх у номерному порядку 5556 – Лесюка, 5669- Головка, 5670 – без автора, громадський.
Розділ перший: Загальні положення(Лесюка), Загальні засади (Головка), Загальні засади (громадськості).
Загальні положення (Лесюка) зводяться до того, що українська мова – мова міжнаціонального спілкування. ЇЇ застосовують всюди. Меншини розвивають свої мови вільно, але всі зобов’язані знати українську. (мені такі засади подобаються)
Загальні засади (Головка) зводяться до того, що українська мова – мова міжнаціонального спілкування. ЇЇ застосовують всюди. Меншини розвивають свої мови вільно, але всі зобов’язані знати українську. Додатково надано права меншинам, якщо їх проживає 30% на даній території, то на цій території будуть діяти додаткові преференції для меншин, і це регулюватимуть на місцях територіальні громади. (Гмм, треба подумати, чи не занадто заплутано?).
Загальні засади (громадськості). Вони зводяться до того, що СТАТУС УКРАЇНСЬКОЇ мови як єдиної державної мови не може бути підставою для заперечення мовних прав і потреб осіб, що належать до національних меншин.

Стоп, не зрозуміла? Як це «СТАТУС УКРАЇНСЬКОЇ мови як єдиної державної мови не може бути підставою для заперечення мовних прав і потреб осіб, що належать до національних меншин». Тенькнув тривожний дзвіночок. Якесь дивне формулювання.
З одного боку ми справді не заперечуємо мовні права меншин, з іншого боку, якщо в представника меншини виникла потреба говорити своєю мовою де він схоче, то українець зі своїм статусом державної не може на це вплинути? Так і чую: «Я разгаваріваю так, как мнє удобна, «потрєба» у мєня такая, а ти укрАінец, бері свой статус укрАінськой мови і іді знаєшь куда, «не заперєчуй» моі мовниє права».
Капець. Це закон про захист прав українців на українську мову? Чи він захищає когось іншого? Як же бути? Мабуть знову зазирнемо до польського закону. Цікаво, як поляки вирулили з цієї ситуації.

Читаю, і коси стають дибки. Українців вкотре хочуть розвести! Чергова підстава!
«Закон польської республіки про польську мову» теж має ЗАСАДИ, і в них говориться, що польська мова застосовується на всій території Польщі. ДАНИЙ ЗАКОН не порушує прав національних, етнічних меншин та спільнот, які використовують регіональні мови.
Аж мову відняло від порівняння між нашим і їхнім формулюванням. У нас: СТАТУС ДЕРЖАВНОЇ МОВИ не може порушувати прав меншин – тобто меншина завжди права, не зважаючи на статус державної мови. А в них ДАНИЙ ЗАКОН утверджує польську мову на всій території Польщі і не порушує прав меншин!

Яка тонка гра слів не на користь українцям! У них навіть під сумнів не можна поставити їхній закон, бо він не порушує прав меншин, а в нас під сумнів ставиться державна мова і її статус! Яким треба бути супер філологом і юристом, щоб так замаскувати дискримінацію українців уже в новому законі і звести весь закон нанівець.
У статті 7 перераховано коло осіб, які повинні вільно володіти державною мовою? Ну й що? Представник меншини вільно володіє державною мовою, але зараз його потреба говорити своєю мовою і статус державної не може заперечувати цієї потреби, тож гуляй, українець.
У статтях про збройні сили, науку, культуру, обслуговування - державна мова? А дзуськи! Я, представник меншини, знаю державну мову, але зараз моя потреба говорити мовою меншини, і запхніть свій статус державної куди подалі, він не може заперечувати моєї потреби, як представника меншини, так у цьому законі вказано...

Найкращий з трьох законів? Мало того, що в цьому законопректі освіта по всій Україні у всіх за бажанням школах мовами меншин, ще й ця замаскована міна: "Статус української мови не може заперечувати потреб мовних меншин"! Круто. Дуже грамотна робота. Цікаво, хто це підсунув? Га, громадськість?

Лариса Ніцой, письменниця, громадський діяч
Інф. і з сторінки авторки у Facebook

Коментарі