Розмір інвестицій в Україну поки не перевищує розмір інвестицій у Відень чи Мюнхен
29 травня в Києві відбулися дві важливі події за участю іноземних інвесторів та експертів з інвестицій.
Це конференція “Прямі закордонні інвестиції. Передумови, стратегії, заходи” (Україно-Австрійська асоціація з Міжнародною Радою бізнесу, асоціацій, торгово-промислових палат ICBAC-Ukraine) та Другий Україно-Китайський Економічний Форум (Торгово-Промислова Палата України).

Дві важливі події за участю іноземних інвесторів та торгівельних місій, що проходили у Дипломатичній Академій України та у Торгово-Промисловій Палаті України, загалом були фокус-групами іноземних експертів з питання парадоксу сучасного українського інвестиційного клімату. Парадокс полягає в тому, що за поширюваною у ЗМІ думкою представників уряду інвестиційний клімат покращується, інвестиції зростають, а експерти фіксують проблеми, які перешкоджають багатьом іноземним структурам, бажаючим інвестувати в Україну. За оцінками експертів сьогодні рівень річних інвестицій в Україну складає 20% від необхідних 25 млрд. доларів США для запуску економіки зростання. За інформацією UAA, розмір інвестицій в Україну загалом поки не перевищує розмір інвестицій у такі міста як Відень чи Мюнхен.

Загалом серед суттєвих перешкод для інвестицій в Україну багато виступаючих відзначили чотири:
1.  Корупція в органах влади.
2.  Слабкий захист прав власності у цивільному судочинстві.
3.  Проблеми власності на землю під будівництво інвестиційних об’єктів та землекористування в агросекторі.
4.  Відсутність сучасної транспортної інфраструктури:
а) локомотивів, вагонів в Укрзалізниці (монополіст) та конкуренції в доставці вантажів із портів та в порти (що перешкоджає експорту);
б) відсутність мережі сучасних аеропортів;
с) погані дороги.

Експерти відзначають ще одну наростаючу загрозу інвестиціям в економіці – міграцію кваліфікованих кадрів з України (не менше 1,5 млн. фахівців за останні роки) у зв’язку з відсутністю роботи чи гідної оплати праці.
На Другому Україно-Китайському Економічному Форумі представники України агітували китайських бізнесменів розміщувати бізнес в Україні, оскільки в Україні лише за 200 доларів на місяць можна отримати кваліфікованого працівника, що в Китаї вже є неможливим.

З помічених багатьма виступаючими досягнень останніх років: Україна поліпшила свої позиції в рейтингу легкості ведення бізнесу за версією Світового Банку Doing Business і піднялася на 76-е місце з іще недавно 159-го. І інвестиції в Україну таки зростають. Щоправда більшість із них складають компанії-інвестори із Кіпру, які вважається, в більшості мають реальних власників із числа українських. Експерти відзначили суттєве покращення ситуації з повернення ПДВ. Для прямих інвестицій у десятки і сотні мільйонів доларів проблема втрати 20% коштів донедавна була однією з найболючіших для тих, хто наважився інвестувати.
Усі представники іноземного бізнесу висловлювали глибоку зацікавленість в інвестуванні в економіку України. За останні роки, наприклад, Китай став одним із ключових інвесторів України. На сьогоднішній день інвестиції цієї держави в українську економіку перевищили 18,5 млн доларів США і, за словами китайських урядовців, це тільки початок. Уже відомо про плани Китаю інвестувати 2,5 млрд доларів США у вітчизняний АПК і транспортну логістику, понад 2 млрд доларів США – в інфраструктурні проекти, в телекомунікаційні мережі, відновлювальну енергетику та машинобудування, IT. Китайська інвестиційна компанія Бохайська товарна біржа (Bohai Commodity Exchange Co., Ltd) купила за 82,8 млн. грн і стала власником 99,9 відсотків акцій Українського банку реконструкції та розвитку, чим відкрила банківську площадку для прийому китайських інвестицій. Китайські та турецькі представники були зацікавлені у розвитку туризму курортно-санаторного та відпочинкового спрямування.

На представницькій конференції «Прямі закордонні інвестиції. Передумови, стратегії, заходи» у Дипломатичній Академії України, де підіймалися стратегічні питання підвищення інвестиційної привабливості України, демонструвалася сучасна аналітика, безкоштовно надана іноземними  експертами світового рівня, генерувалися рішення для підвищення інвестиційного клімату держави і розглядалися перспективні сегменти вкладення коштів - представники  органів влади участі в обговоренні не брали, запитань не задавали. Схоже, не були присутні. У програмі заходу, типової для таких подій, був заявлений Перший віце-прем'єр-міністр, міністр економічного розвитку та торгівлі С.Кубів - з вітальним словом, а не як учасник дискусій і вироблення рішень. Держава в роботі конференції була представлена в особі Юлії Ковалів – голови консультативно-дорадчого органу при Президентові України, яка була помічена в залі на час власного виступу. В ході репортажної практики останніх двох років відзначається закономірність: зайняті важливими справами державні очільники і супроводжуючі їх чиновники дуже часто після свого виступу покидають захід економічно-інвестиційного характеру, що виглядає як формальна зацікавленість і байдужість до події й присутніх. Такі факти показові і дивують представників іноземних ділових кіл, які вважають ділові заходи практичним інструментом дій. В кулуарах затишних залів Дипломатичної Академій України звучало питання: «А держава де?»

Конкретні пропозиції для практичного покращення ситуації, виходу України на рейки стрімкого розвитку і щирий біль за втрачені можливості звучав у виступах іноземних бізнесменів і експертів. З боку представників іноземних торгово-промислових палат лунали пропозиції для зміни ситуації стагнації шляхом прямих інвестицій в Україну впливати на уряд та владні структури м’яко, але впевнено політиками і бізнесом іззовні та зусиллями українського бізнесу зсередини. Виступаючі також відзначили занепокоєння відсутністю видимої результативної діяльності МЗС для покращення іміджу України в світі. Сьогодні для багатьох бізнесменів створилася стійка асоціація «Україна – це війна на Донбасі», а потрібна інша - приваблива для інвесторів. Спікери конференції «Прямі закордонні інвестиції. Передумови, стратегії, заходи» висловлювали бажання і готовність підіймати імідж України та просувати її інвестиційну привабливість у світі.

На конференції практичного характеру «Прямі закордонні інвестиції. Передумови, стратегії, заходи» взяли участь у двох панельних дискусіях: Голова Національної інвестиційної ради України Юлія Ковалів, президент ТПП України Геннадій Чижиков, голова Україно-Австрійської Асоціації Альфред Ф. Праус; колишній віце-канцлер Австрії, голова Віденського економічного університету «Форум» Ерхард Бусек, колишній голова правління Райффайзен Банку Інтернаціональ АГ та Президент банку «Аваль» Герберт Степіч; президент Німецько-української торгово-промислової палати, керуючий директор BASF Україна/Молдова Андреас Л'єр; генеральний директор Китайської торгової асоціації Руслан Осипенко; голова Міжнародної турецько-української бізнес-асоціації Бурак Пехліван; голова Британсько-української торговельної палати Бейт С. Томс; провідні представники Ділової Ради США-Україна та Французько-Української торговельно-промислової палати.

Другий Україно-Китайський Економічний Форум (Торгово-Промислова Палата України) включав достатньо широке коло учасників із представників української держави, бізнесу у зв’язку з надзвичайно великою делегацією китайських представників  урядових структур, державних підприємств та компаній Китаю (75). Загалом на 4-х сесіях щодо інвестиційних процесів і практики виступило кілька десятків спікерів. Серед них, зокрема були: президент України, почесний президент товариства «Україна-Китай» Леонід Кравчук;  президент ТПП України Геннадій Чижиков; генеральний секретар Китайської Асоціації з розвитку підприємництва за кордоном Хе Чженьвей; заступник начальника Комітету з розвитку опорних міст у рамках проекту «Один пояс, один шлях» ЦК Компартії Китаю Чжан Цзяньлі; Генеральний секретар Світового Конгресу індустрії здоров’я Гу Кайюань; голова правління Державної інноваційної фінансово-кредитної установи Мінекономрозвитку України Володимир Ставнюк; голова Сумської ОДА Микола Клочко; голова Аграрного союзу України Геннадій Новіков; депутат Київради та голова Міжфракційного об’єднання «Українсько-Китайської співпраці» Ірина Нікорак та багато інших поважних спікерів. Українська сторона проявляла реальну зацікавленість в Україно-Китайському співробітництві.

На обох заходах 29 травня в Києві іноземні представники ділових кіл демонстрували глибоку зацікавленість у прямих інвестиціях в українську економіку, ділилися досвідом продуктивної співпраці з державними структурами і генерували нові можливості співпраці. Отже, надія на динамічний розвиток України є.

З місця подій:
Спеціальний кореспондент ВН: Роман Колядюк (AMGC)
Кореспондент ВН: Дмитро Сосновський (AMGC)

Коментарі