Право голосу в публічній сфері, щоб говорити, як там воно "у Зеленського" повинна мати лише керівниця прес-служби глави держави і секретар РНБО, - Сергій Грабовський
Працівники ОП – всього лише консультанти, радники, фахівці з написання паперів тощо. Одне слово, канцелярія глави держави.
Не розумію я того, з якого дива численні працівники цього консультативного, дорадчого та допоміжного органу постійно обговорюють у мас-медіа, оцінюють і коментують політичні й економічні ситуації та публічно де-факто виступають від імені президента (уславлена формула "у Зеленського". якою рясніють повідомлення ЗМІ). У статті 106 Основного Закону сказано чітко й однозначно: "Президент України не може передавати свої повноваження іншим особам або органам". Крапка.

Україна today: всевладдя президентського Офісу?
Сергій Грабовський, історик, політолог, філософ

Шановні читачі, я чогось не розумію. Є у нас Офіс президента. Добре. Назва красива, проте нічим не краща за попередню – Секретаріат, Адміністрація. Одне іноземне слово замінили іншим. Але сутність залишилася тією самою, визначеною пунктом 28 статті 106 Конституції України: глава держави «створює у межах коштів, передбачених у Державному бюджеті України, для здійснення своїх повноважень консультативні, дорадчі та інші допоміжні органи і служби». А не розумію я того, з якого дива численні працівники цього консультативного, дорадчого та допоміжного органу постійно обговорюють у мас-медіа, оцінюють і коментують політичні й економічні ситуації та публічно де-факто виступають від імені президента (уславлена формула «у Зеленського». якою рясніють повідомлення ЗМІ). Ну, а глава Офісу Єрмак – той узагалі активно займається не лише внутрішньою, а і зовнішньою політикою; він, скажімо, зустрічається з послами G7 в Україні, порушуючи перед ними ті чи інші важливі питання, веде переговори з Росією, презентує нові структури тощо. Іншими словами, виконує обов’язки міністра закордонних справ чи й самого президента. А тим часом у тій же статті 106 Основного Закону сказано чітко й однозначно: «Президент України не може передавати свої повноваження іншим особам або органам». Крапка.

Можуть сказати: Єрмак у переговорах з Росією діє на підставі доручення глави держави як його спеціальний представник. ОК, нехай буде так. Але чи не забагато лягає на його плечі? Коли він здійснює поточне керівництво Офісом, коли – крім усього іншого – займається ще й геральдикою та державними нагородами? Чи не краще було би призначити переговірником когось іншого, особливо зважаючи на міжнародну репутаціє Єрмака після скандалу зі «справою ваґнерівців»?

Узагалі-то, як на мене, право голосу у публічній сфері, щоб говорити, як там воно «у Зеленського» повинна мати керівниця прес-служби глави держави. А ще – секретар РНБО. Це – важливий орган у системі державної влади, і зовсім не «консультативний», як стверджують деякі «просунуті» політичні аналітики. Стаття 107 Конституції визначає: «Рада національної безпеки і оборони України є координаційним органом з питань національної безпеки і оборони при Президентові України. Рада національної безпеки і оборони України координує і контролює діяльність органів виконавчої влади у сфері національної безпеки і оборони». А у сферу національної безпеки, особливо за потреби відсічі Росії у «гібридній війні», входять і міжнародні відносини.

А працівники Офісу в публічній сфері, як на мене, – ніхто і звати їх ніяк. Вони – консультанти, радники, фахівці з написання паперів тощо. Одне слово, канцелярія глави держави. І оцінювати політичні факти, коментувати їх та давати свої пропозиції вони повинні главі держави. Ну, ще й РНБО, бо ж президент за Конституцією очолює цю важливу структуру влади.

І ще одна річ, яку я не дуже розумію. Агов, чи є в Офісі працівники, які воювали на фронті чи волонтерили тривалий час? Чи там тільки ухильники, тобто здорові мужики, які всіма силами відбивалися від військової служби у часи, коли їхній країні загрожувала смертельна небезпека? Простіше кажучи, дезертири? Хотілося б помилитися, проте щось не чути, щоби хтось із керівних структур Офісу ризикував своїм дорогоцінним життям, ідучи під кулі, міни та снаряди… Чи не звідси – цілеспрямоване, як на мене, вибивання добровольців-фронтовиків із громадського життя, поєднане зі щедрими нагородженнями загиблих, отже, вже не небезпечних? Початок репресій проти учасників суботньої акції під Офісом президента – зайве свідчення цього. Якщо контужений свого часу фронтовик вибив кулаком дві шибки вікон (що зафіксовано на відео) – людям у балаклавах його треба вихопити, не допускати до нього адвоката та пред’явити звинувачення, яке «тягне» на 7 років ув’язнення. На що це (і багато чого іншого) схоже? На цілеспрямовані дії задля того, щоб у разі нового раунду російської агресії добровольців не було чи їх було поменше… Перепрошую, але тепер мені ніхто не доведе, що в Офісі не вистачає російської агентури, яка радить діяти в інтересах Путіна, а не Української держави. Як сказано у Святому Письмі, «за їхніми плодами пізнаєте їх». А плоди ці радше отруйні, ніж поживні, чи не так?

Отож хотіло би зрозуміти: чи не забагато влади незаконно привласнив Офіс президента та куди він реально підштовхує Володимира Зеленського?

Інф.: day.kyiv.ua

Коментарі