Українська Національна Рада вважає неконституційним цей закон, а також саму постановку питання про ринок землі
Про це йдеться у Заяві Демократичного об'єднання "Українська Національна Рада" від 5 грудня 2019 року.
Мораторій на її продаж накладений Конституцією України (ст. 13, 14). У приватній власності громадян згідно з чинним Земельним Кодексом можуть бути лише земельні ділянки для ведення особистого (присадибного чи дачного) господарства, садівництва, спорудження гаражів.
Усі сільськогосподарські чорноземи мають перебувати у загальнодержавній власності, а на місцевому рівні – у власності територіальних громад як публічних власників (ст. 142 Конституції та ст. 2, 81 Цивільного Кодексу України).
Повний текст Заяви:

                Демократичне об'єднання
            Українська Національна Рада


                                   ЗАЯВА                        
               Української Національної Ради
щодо неконституційності закону про ринок землі


 05.12.2019                                                   м. Київ                            

 Верховна Рада України, яка має пропрезидентську більшість, всупереч волі народу прийняла у першому читанні законопроект про ринок землі.

Українська Національна Рада вважає неконституційним цей закон, а також саму постановку питання про ринок землі.

За Конституцією України (ст. 13) «земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси… є об’єктами права власності Українського народу».

Земля за Конституцією (ст. 14) є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Таким чином, у Конституції акцентується на національному статусі землі, тобто на тому, що вона належить не окремим громадянам, а є спільною (публічною) власністю всього українського народу сучасного покоління і всіх майбутніх поколінь.

Мова йде, насамперед, про сільськогосподарську землю як публічну власність. Органи влади навмисно змішують публічну власність на землю з індивідуальною. Публічна власність охороняється державою, отже продажу не підлягає. Мораторій на її продаж накладений Конституцією України (ст. 13, 14). У приватній власності громадян згідно з чинним Земельним Кодексом можуть бути лише земельні ділянки для ведення особистого (присадибного чи дачного) господарства, садівництва, спорудження гаражів.

Усі сільськогосподарські чорноземи мають перебувати у загальнодержавній власності, а на місцевому рівні – у власності територіальних громад як публічних власників (ст. 142 Конституції та ст. 2, 81 Цивільного Кодексу України).

Державні органи і територіальні громади можуть здавати орну землю в оренду фермерським господарствам, але не продавати.

Щодо земельних паїв, які перебувають у приватній власності селян, необхідно наголосити, що «розпаювання» було здійснене Указом президента Л. Кучми № 720/95 від 8 серпня 1995 року до прийняття Конституції України. Тому земельні паї, які перебувають у приватній власності громадян, можуть бути продані лише державі.

Статті 13, 14 Конституції є основоположними, оскільки стосуються загальних конституційних засад держави (Розділ І Конституції).

Ці статті можна змінити лише на референдумі. Нагадаємо, що 28 років тому, 1 грудня 1991 року, вже відбувся референдум, на якому понад 90% українців, здійснюючи Декларацію про державний суверенітет України (від 16 липня 1990 року), проголосували за Акт проголошення незалежності України.

У затвердженій на цьому референдумі Декларації (Розділ VI) стверджувалось,  що український народ «має виключне право на володіння, користування і розпорядження національним багатством України.

Земля, її надра, повітряний простір, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території Української РСР, природні ресурси її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, весь економічний і науково-технічний потенціал, що створений на території України, є власністю її народу, матеріальною основою суверенітету Республіки і використовуються з метою забезпечення матеріальних і духовних потреб її громадян.

Віднині на території України мають чинність виключно Конституція і закони України».


Прийнята 28 червня 1996 року Конституція України закріпила фундаментальні положення Декларації про державний суверенітет України, затверджені українським народом на Референдумі 1 грудня 1991 року.

Отже для прийняття закону про ринок сільськогосподарських земель Верховна Рада не має жодних конституційних підстав.

Верховна Рада України повинна:

1. Скасувати прийнятий у першому читанні законопроект про ринок землі і зняти це питання з порядку денного.

2. Надати статус юридичних осіб територіальним громадам – публічним власникам землі згідно із ст. 142 Конституції України.

Президент України як гарант додержання Конституції зобов’язаний виконати свій конституційний обов’язок.

Правоохоронні органи повинні розслідувати замах органів влади на Конституцію України, посягання на конституційний лад держави, і притягти до відповідальності всіх причетних до державної зради.

 
Голова Української Національної Ради               Юрій Пальчуковський 

Інф.: unr.org.ua

Коментарі