Роман ЧЕРНІГА
      доктор фізико-математичних наук, для ВН 
       
                                                                              
             За тиждень  до виборів 31 жовтня авторові цих рядків довелося побувати в приватних справах на Львівщині.  Паралельно поцікавився у знайомих та рідних про передвиборну агітацію.  Не  претендуючи на повну і всебічну характеристику,  подаю те, що побачив і про що дізнався. Опускаю, при цьому, інформацію про боротьбу за міського голову Львова, бо про це вже багато написано.
Перш за все, було би неправдою сказати, що всі вулиці Львова та прилеглих районів, де довелося побувати (Городоцький, Самбірський та Пустомитівський),  були  обвішані  агітацією лише Партії регіонів.  Все виглядало по-демократичному – всі, хто мав гроші на  великоформатну вуличну рекламу (так звані «білборди»), її отримали в людних місцях (див. фото, зняті недалеко від львівського з/д вокзалу).  Проте важко було не помітити, що кілька маловідомих  невпливових  партій, зокрема, «Пора», «Християнсько-демократичний союз», «Україна соборна»,  мали цієї реклами непропорційно багато. Мені здалося, що у «Пори» її було навіть більше, ніж у ВО «Свобода»  – незаперечного лідера цьогорічних перегонів на Львівщині! Якщо пересічного виборця запитати про лідерів  названих трьох партій, то далеко не кожен з них назве прізвища  голів цих партій (відповідно, Каськів, Стретович та Яхеєва), не кажучи вже про лідерів місцевих парторганізацій.

У мене є підстави вважити, що ці партії, принаймні на Львівщині, були використані ПР у ролі сателітів для просування потрібних людей у місцеву владу, оскільки розраховувати на  бренд ПР там не доводиться. Це робилося достатньо професійно і  за екзит-полом (чому не вживати термін «опитування на виході» ?!)R&B Group   дві з цих партій мають реальні шанси отримати фракції в міській раді Львова. Партія «Пора» влаштувала звичайний лохотрон – вона себе подавала як партія Майдану, яка бореться проти становлення в Україні авторитарної системи ПР, за плацдарм для наступу на нинішню антинаціональну владу,  за розширення прав місцевого самоврядування… і поїхало-понеслося. Принаймні  про таке прямим тексом пишеться в агітматеріалах всіх кандидатів від цієї партії в Городоцькому районі. Мій близький родич сказав, що по радіо  FM на Львівщині найкраща політична реклама – це реклама партії   «Пора». Коли ж я йому повідомив, що лідер цієї партії зараз є фактично працівником Януковича, оскільки публічно заявив про співпрацю з теперішньою владою та  взявся  за виконання так званих національних програм при чинному президенті, то він був просто ошелешений. Сподіваюся, що мій родич  таки не проголосував за цю партію, але R&B Group стверджує, що майже 4 відсотка львів’ян   проголосували. 

  Подібну тактику використовувала партія ХДС.  Народна артистка України, кума колишнього президента, говорила гарні патріотичні слова  по львівському ТБ, а агітаційні матеріали нахабно експлуатували національні та релігійні почуття галичан. Причому часом це переходило всі межі пристойності. Наприклад, якийсь пан Палюх, кандидат від цієї партії в райцентрі Городок, подав себе на листівці поруч зі священниками УГКЦ  та церквою. 

Коли ж я запитав мешканки Городка  про цих священників та церкву, які так підтримують того пана, то вона заявила, що в Городку  нема ані таких священників, ані такої  церкви. У мене є ще конкретне  запитання з очевидною відповіддю: хто-небудь чув гострі публічні виступи лідерів  ХДС (після вступу до неї  депутата Жванії)  проти чинної влади, приміром,  з різким осудом  очевидної підтримки теперішньою владою лише однієї конфесій, УПЦ МП ? Навіщо тоді в листівках розводити демагогію про боротьбу за «порозуміння між представниками різних церков»?!  Єдине, що радує, то той факт, що навіть R&B Group (нагадую, що працювала на замовлення ПР)  не дає жодних шансів ХДС до Львівської міськради.
До речі, тема впливу священників на вибори в Галичині є важливою, бо це єдиний великий регіон України, в якому є багато практикуючих християн (такими вважаються ті, хто не менше одного разу на місяць ходить до церкви та хоч раз  на рік причащається), тому слова священника для багатьох є майже наказом. Автор цих рядків побував на недільній літургії в м. Рудки Самбірського р-ну.  Так ось священник місцевої парафії УГКЦ відразу після відправи, абсолютно не соромлячись, агітував прямо в церкві  голосувати за шановного Леоніда Михайловича, кандидата до обласної влади. Цікаво, що дві сотні парафіян все це чемно слухали і потім співали «Многая літа» лише цьому кандидатові. Основна його заслуга, за словами священника, полягала в тому, що за напередодні виборів він зробив асфальтову дорогу до церкви. Після служби я подивився на той кусок дороги і  у мене склалося враження, що це дорога швидше до обійстя священника,  розташованого поруч з церквою, ніж до церки. Найцікавіше, що згаданий вище Леонід Михайлович справді є впливовою людиною на Самбірщині і регулярно обирається депутатом від  провладних сил: раніше від прокучмівської  СДПУ(о),  потім помаранчевих,  тепер   від  УСДП—новоспеченого  сателіта  ПР.  За ради справедливості зазначу, що в той самий день у греко-католицькій церкві м. Городок, за словами моїх родичів, священник після відправи висловився про вибори дуже коректно і не згадав про жодного кандидата.  В церкві, як і у владі,  різні бувають  пастирі…
Зараз іде підрахунок  голосів на ДВК та ТВК по всій країні. Як відомо,  ПР та її сателіти  «склепали»  такий виборчий закон, який сповна реалізовує сталінське кредо про те, що головне не як голосують, а як рахують. Тому попри, загалом, непогані дані R&B Group по Львові ( результати опитування по області  наразі не відомі), де ПР і її сателіти набрали менше 15 відсотків, ніхто не знає, які саме цифри видасть «на гора»  міська ТВК.

Наведу цікавий факт про склад  ДВК Львова, який навів мені давній товариш, що головує на одній з таких ДВК. Виявляється, що понад третину  з 240 ДВК м. Львова очолюють представники ПР.  Це в місті, де взагалі не було обрано жодного регіонала до міськради в 2006 р.!  Більше того, значна частина голів від ПР завезена до Львова зі східних областей. Все відбувається точнісінько так само, як і в 2004 р.  А наївний Віктор Андрійович сподівався, що він навчив демократії «донецьких».  І де тепер партія Віктора Андрійовича «НУ»?  У Львові, за опитуванням  того ж  R&B Group, вона набрала 6 відсотків, тобто менше, ніж ПР!!!  Причому це ще  до офіційного підрахунку голосів. Не сумніваюся, що після остаточного підрахунку згадана цифра ще зменшиться.

                                                                                            Роман Черніга, м. Київ
                                                                                                               Фото автора
 


Коментарі