Микола Нагорний про матч "Шахтар"-Донецьк - "Шериф"-Тирасполь
Гірники Донецького краю провели 07.12.2021 на стадіоні "Олімпійський» м. Києва останній матч групового турніру Ліги чемпіонів з командою "Шериф" із молдовського Тирасполя.
Перший матч між цими командами був проведений 17 серпня поточного року в Тирасполі й закінчився несподіваною перемогою господарів поля з рахунком 3:0. Тому для "Шахтаря" вчорашня гра була матчем престижу, на якому вони прагнули взяти реванш за ту, здавалося б на перший погляд, випадкову поразку, що в майбутньому вплинула на турнірне становище донеччан. Учорашня гра почалась атаками господарів, які захопили ініціативу та взяли під контроль середину поля й наполегливо атакували. Тому складалося враження, що при такій перевазі забиті м'ячі у ворота "Шерифа" не забаряться. Але час спливав, а ігрова перевага "Шахтаря" чомусь не сприяла забитим голам.

Цей матч наштовхнув мене на думку про кількість і якість у спорті. Візьмемо, наприклад, індивідуальні видовищні види спорту - такі як гімнастика, фігурне катання тощо, де оцінка за виконання залежить від так званої школи, тобто від того, як спортсмен виконав ці обов'язкові вправи та закінчив «вдалим приземленням», зокрема в гімнастиці.

У футболі ж результат гри визначається забитими м'ячами. Тотальний контроль м'яча, запроваджений у 70-х роках минулого століття представниками Нідерландів, дає дуже позитивний результат саме тоді, коли футболісти, навчені володінню м'ячем, прицільними ударами по воротах суперника перетворюють їх у забиті голи. Це і є школа футболу... Незважаючи на те, що в команді донеччан є значна кількість гравців із Бразилії, які достатньо технічно підготовлені, реалізувати свою перевагу їм не вдавалось.

В решті-решт, наприкінці першого тайму господарі відкрили рахунок: відзначився  Фернандо.

Другий тайм розпочався за сценарієм першого, проте хвилин за 15-20 гості почали більше контратакувати і створювати небезпечні моменти, але це не стало чомусь попередженням і не вплинуло на футболістів "Шахтаря".

Окрім того, головний тренер Шахтаря Р.Де Дзербі, який дає можливість молодим футболістам проявити себе та набратися досвіду у відповідальних матчах, провів ряд замін, у тому числі замінив і воротаря А.П’ятова на М.Шевченка. У пропущеному м'ячі несправедливо звинувачувати голкіпера, коли захисник В.Бондар не завадив Ніколову (за кілька секунд до завершення останньої компенсованої хвилини!) зрівняти рахунок у матчі. У результаті – нічия 1:1.

Що далі? Для представників українського Донбасу євросезон закінчився. Два набраних очка для команди - не дуже хороший показник, але з огляду не перебудову команди, її молодий склад та зміну головного тренера, здобутий досвід є тим фундаментом, на якому базуються майбутні досягнення відомого клубу.

Щодо гостей з Молдови, то вони разом із головним тренером  Ю.Вернидубом продовжують дивувати не тільки футбольну Україну, а й Європу. Шкода, що такий фахівець як Ю. Вернидуб працює за кордоном, а не в Україні. Як там у відомому вислові "Немає пророка у своїй Вітчизні".
Чекаємо на повернення...

Микола Нагорний, спортивний оглядач порталу "Воля народу"

Коментарі

 

Add comment

Security code
Refresh