Держава нам не дісталася “як подарунок”, - історик Ярослав Гирич
30 років тому, 1 грудня 1991 року, відбувся Всеукраїнський референдум, на якому волевиявленням народу було підтверджено ухвалений 24 серпня Акт проголошення незалежності України.
“Новинарня” уклала таку собі історичну хрестоматію про шлях до цієї знаменної дати.

Позбавити населення історичної пам’яті та інсталювати в суспільну свідомість необхідні наративи – важливе завдання для будь-якого завойовника на приєднаних територіях. Щодо України наполегливо ширяться міфи, які бездумно транслюють деякі вітчизняні медіа: мовляв, українці за Незалежність не боролися, а три десятиліття тому держава нам дісталася “як подарунок”; Україну вигадали поляки й австрійці; Україна не має державних традицій – їй лише 30 років і до 1991 року вона ніколи не була самостійною; Україна – “держава-помилка”, а її території “подаровані” російськими царями та радянськими генсеками тощо.

Подібні твердження – типовий приклад маніпулятивного трактування історичних фактів. Упродовж своєї історії українці вперто й послідовно йшли до здобуття свободи. А буремне XX сторіччя відзначилося цілою низкою менш та більш успішних спроб утвердити Незалежну Українську державу. Своєрідне “вікно можливостей” для державної самостійності відкривалося під час історичних катаклізмів – Першої світової війни (1914–1918), Другої світової (1939–1945), розпаду Східного блоку та СРСР (1989–1991). Українці неодмінно користалися з означених геополітичних зсувів та здійснювали спроби реалізувати власний державний проєкт: парламентську республіку, гетьманську монархію, диктатуру, національну радянську форму правління, повстанські республіки аж до анархістського експерименту Нестора Махна.

Початок ХХ сторіччя: дві імперії, “Самостійна Україна”, революція

Микола Міхновський – ідеолог українського самостійництва, публіцист. Діаспорний історик Петро Мірчук називав його “Апостолом української державності”

На початку XX століття українці були чи не найбільшим бездержавним народом Європи, а українські землі входили до складу двох консервативних імперій – Російської та Австро-Угорської. Щоправда, в останній наші пращури мали більше прав. У межах імперії Романових українців не вважали за окремий народ, відмовляли в праві вживання рідної мови, а про політичну чи національно-культурну автономію і йтися не могло. Більшість діячів національного руху, що складався переважно з представників інтелігенції, на перших порах мали дуже помірковані вимоги й готові були обмежитися впровадженням української мови в освіту і діловодство.

19 лютого 1900 року в Полтаві у помешканні родини Русових 36-річний харківський адвокат Микола Міхновський вперше зачитав свій політичний маніфест – “Самостійна Україна”. У ньому обґрунтовувалися ідеї соборності та використання майбутніх конфліктів для здобуття незалежності. Міхновський створив Українську народну партію (діяла у 1902–1907 роках) та підготував проєкт Конституції. Його погляди тоді виглядали екзотичними й насторожено сприймалися як владою, так і українофілами.

Брошура Міхновського “Самостійна Україна” (1900 р.)

Перша світова війна прискорила падіння імперій. Спочатку не встояла імперія Романових – 2 березня 1917-го Миколу II усунули, а владу перебрав Тимчасовий уряд. Його завданням визначили організацію й проведення виборів до місцевого аналога конституційного зібрання – Всеросійських установчих зборів, які мали вирішити майбутній устрій країни.

Вісті про революцію кияни зустріли поваленням пам’ятника Столипіну на Думській площі (нині – майдан Незалежності).

Повалення пам’ятника російському прем’єр-міністру Петрові Столипіну на Думській площі (нині майдан Незалежності) в Києві, березень 1917 р.

Нова влада одразу почала демократизацію країни. Українці стали створювати або відновлювати політичні партії. Більшість національних сил (соціалісти-революціонери, соціал-демократи, соціалісти-федералісти) виступали за територіальну автономію України в складі Росії.

Незалежність обстоювала Українська хліборобсько-демократична партія, близька до Міхновського.

Повний текст

Інф.: Новинарня

Коментарі

 

Add comment

Security code
Refresh