Російський філолог, учений, поляк за своїм етнічним походженням Михайло Красуський стверджував, що українська мова - найдревніша мова в світі
Похідною від української пішла і московська мова, яку великий Володимир Даль називав "наріччям малоросійської мови".
Саме це підтверджує його перше видання "Словаря", котре заборонив видавати імператор Александр ІІ. Ось репродукція забороненого першого видання "Толкового словаря… Володимира Даля" у Московській імперії.
КИШКІВНИКИ 
(I-ша частина)
Олег Чорногуз, письменник

…товарищ москаль,
на Украину
      шуток не скаль.
Разучите
     эту мову
          на знамёнах —
                 лексиконах алых, —
эта мова
     величава и проста:
«Чуешь, сурмы заграли,
           час расплаты настав…»
                                                                                 
                          Володимир Маяковський

Щоб уникнути всенаціональльної байдужості, кривавих майданів, революцій, громадянських воєн і агресивного «русскаго міра», слід завоювати право на українське громадянство через 5, як мінімум, років, вивчити українську мову, написати на 5 диктант, отримати 5 за 5-тибальною системою оцінку з історії України, і тільки тоді можна себе вважати громадянином цієї європейської держави. В іншому випадку матимемо і надалі те, що створив на початку нашої чергової чи оновленої Незалежності президент Леонід Кравчук. Здавши ядерну зброю, здавши українську мову, здавши український півострів, здавши флотилії і флот, здавши прибуткові заводи і фабрики як непотріб нахабному олігархату, і Кримську область, оголосивши її республікою, і тим самим породив на додачу ще й промосковського президента Мєшкова і майбутніх аксьонових, констанітінових та інших зрадників як національну ганьбу.

Така моя думка в епілозі до цієї статті. Якби не було тих дій, точніше бездіяльності, на всемасштабному рівні новооновленої держави Україна, ніколи б не трапилося суперечки в Одеському магазиеі одягу, де спалахнула нечувана дикість між продавцем, що дотримувалася українського законодавства і представником 5-ї колони, що нині підняла знову голову на 8-му році московсько-української війни, фактично  закликаючи одеських квіслінгів знову до трагічного 2-го травня в Одесі, коли живцем спалювали людей через провокацію «русскаго міра» на Куликовому полі. Того «міра», який мріяв Південну Пальміру оголосити столицею Новоросії, а одеситів змусити під висвистом «буків» і « градів» залізти в підвали і катакомби, і зруйнувати старовинне місто, яке  з’явилося на північному Причорномор’ї ще в часи давньогрецької колонії Одессос. А це ІV сторіччі до нашої ери (пізніше - за часів Османської імперії Хаджибей і вже в роки Московської імперії) оновилася стародавня  назва цього унікального міста на березі Чорного моря – Одеса, яка нічого спільного немає з імператрицею Катериною ІІ, хоча малоосвічений мер Одеси, ставлячи пам’ятник на місці церкви святої Катерини, по своїй історичній неосвіченості присвятив ту кам’яну споруду московській імператриці.

Тепер у цьому древньому, ще докатеринівському місті одеські яничари, що ходять-бродять по вулицях і проспектах та супермаркетах Одеси, хочуть спровокувати одеситів на "русскій мір». Закликати Путіна прийти захистити «одеських русскіх» від «бандерівців і фашистів», у яких президент єврейського походження (і це на чолі української держави!) і, здається, спікер також саме цього ж походження. А одеські перевертні типу відвідувача-провокатора з одеського супермаркету хочуть  перетворити Одесу в руїни, схожі на згарища Донецького аеропорту імені Прокоф’єва. Ми сьогодні напередодні цього.

А тепер про мову. Українську мову. Розлога стаття. Як науковий трактат. Українська мова, хочу нагадати чи просвітити тих, хто нічого не знає у цьому жанрі.

Українська мова древня, як віки. Цю мову, певний, чули і розмовляли нею трипільці і скіфи, кіммерійці і сармати, анти і русичі-українці. За глибинним дослідженням таких  видатних учених Московії як Олексій Шахов, Олександр Пипін, Василь Ключевський, Єгор Классен та інші… Але зупинюся на Классені. Я свідомо називаю і цитую тільки  московських учених. Так, саме Єгор Классен стверджував, що українській веснянці -
– А ми просо сіяли, сіяли,
Ой дід-ладо, сіяли, сіяли.
– А ми просо витопчем, витопчем.
Ой дід-ладо, витопчем, витопчем.
понад  дві з половиною тисяч років.  

Наш «Щедрик», створений моїм земляком – подолянином Миколою Леонтовичем облетів увесь цивілізований світ. Музичним тлом виступав у трьох найпопулярніших Голлівудських фільмах. Зокрема, у фільмі «Сам удома». Мільйонними накладами виходили платівки американки Квітки  Цісик. У розмові з Яворницьким (книжка Івана Шаповала «У пошуках скарбів») видатний російський класик зі світовим ім’ям Лев Толстой, заявив, що українська пісня, на його погляд, найкраща пісня в світі. Милішого, аніж українська пісня, я не зустрічав нічого. Вона так ллється так мелодійно і магічно. Я ставлю її вище італійської пісні, а ваші пестливо-ніжні слова не підвладні «великому і могучому язику… А втім, подам діалог із книжки Івана Шаповала:  

Лев Миколайович, дозвольте потурбувати Вас запитанням в одній дуже болючій для нас, українців, справі.
- Будь ласка.
Чому Ви, росіяни, не сприяєте тому, щоб наші діти вчилися в школах нашою мовою? Ви, великий художник російського слова, зрозумієте наше горе: діти, пробувши кілька років у школі, виходять із неї з такою поганою, покаліченою мовою, що вона - й не українська, і не російська, а якась мішанина.
- А хто забороняє вчити ваших дітей українською мовою? Забороняє вам не російський народ, а російський уряд на чолі з Побєдоносцевим ...Що стосується мене, то я дуже люблю вашу народну українську мову, дзвінку, барвисту і таку колоритну. У вашій мові стільки ніжних, сердечних і поетичних слів: ясочка, зірочка, квітонька, серденько.

Після цих ніжних слів Лев Миколайович почав читати з пам'яті поему Шевченка "Наймичка". Читав добре, з гарною вимовою й з вірними наголосами, немов її читав українець…".
Про красу і символізм української мови, що неможливо перекласти на інші мови світу, стверджував у своїх статтях публіцист, один із засновників сіонізму і співзасновник держави Ізраїль та її збройних си Володимир (Зеєв) Жаботинський, якого я дуже люблю за його точне і гостре перо.

Російський філолог, учений, поляк за своїм етнічним походженням Михайло Красуський стверджував, що українська мова - найдревніша мова в світі. Похідною від української пішла і московська мова, яку великий Володимир Даль називав «наріччям малоросійської мови». Саме це підтверджує його перше видання «Словаря», котре заборонив видавати імператор Александр ІІ. Ось репродукція забороненого першого видання у «Толкового словаря…» Володимира  Даля» у Московській імперії. Для малоосвічених наведу ще більш переконливі факти. Те, про що ми кажемо, що написано пером… Це графіті на стінах київської Софії (1030 рік завершення будівництва, а Москва на географічних картах світу та в історії фіксується тільки 1147 роком). Саме на древніх стінах ми читаємо незаперечне твердження, якою мовою розмовляли у древньому Києві, на  нашій українській землі від краю до краю. Мовою графіті та фресок на святих стінах нашої національної гордості говорить сучасник того віку. Викарбувані долотом і лезом ножа слова розповідають нам про древню історію українців. Це «живі» свідчення нашої живої мови. Саме цією мовою, українською(!!!) розмовляли  у нас, на Русі. Наприклад, коваль, ВОлОдимир, ТроХим. Українським був і є споконвіків і український календар! Ми не позичали у візантійців і римлян ані юліанського, ані візантійського календаря і користуємося понад тисячу років своїм, і по ньому видно, у кого він древній і СВІЙ , а у кого пізній і позичений. Ми, українці, кажемо «неділя» і після неділі, звісно - понеділок . А що ж у московії з’являється після того, як принесено на її терени православ’я: ВОСКРЄСЄНІЄ, і понеділок у них чомусь не ПОВОСКРЕСНІК, і так далі. А звідси чи не майже все - похідне від лаконічного українського слова до видовженого московського. Наприклад: напад (нападініє), наступ (наступленіє), і тепер читач розуміє, чому на кожній етикетці, рекомендаці, рекламі, багатотомниках українська мова значно лаконічніша, аніж московська. Приклад: 50-томник вибраних творів В.І. Леніна українською вийшов у 49-ти томах.

Навіть слово «ЗАВТРАК» народилося в Києво-Печерській Лаврі, коли  московські прихожани вечеряли, а залишки вечері залишали на сніданок і казали – «ето на завтра». Так народився «завтрак». А ось як народилося московське слово «чопорний»: у поемі О.С. Пушкіна «Полтава», який уперше почув на Полтавщині українське «чепурний» і вніс цей неологізм у новостворену літературну московську мову, ставши її засновником.
 Я вже мовчу про московську «соляночку», до якої насмикано з усіх мов світу чужомовних слів, як загарбано чужих земель.
З фінської запозичені - корюшка, сауна, нарти, ряпушка, тундра. З комі - пельмені, балалайка та багато інших «істинно російських слів».
Найбільше запозичень з балтійсько-фінських, саамських і пермських мов.

Кого цікавить детальніше вичення походження і збагачення московської мови за рахунок загарбаних народів, про це можна ознайомитися в працях таких вчених як М.Фасмер, В.Фенкер, в дослідженнях О.О.Шахматова, Михайла Красуського та інших іноземних вчених. Навіть по московському аканню можна стверджувати, що воно має мокшанське походження. Досі збереглась побудова окремих виразів від старослов’янської мови з приходом на Московію православ’я. А фонетика як була фінською, такою і залишилася. Чи не всі мелодії московських народних пісень рідніші угро-фінським народам, аніж слов’янським. Саме на Євробаченні виграла така народна мелодика Московії. Насправді то пісня поневоленого московітами народу. Фонетика московської мови  досі без історичних змін. Вона майже на сто відсотків повторює фонетику мордовських і уже вимерлих фінських мов на території нинішньої еРеФії. Не знаю, де і коли я записав до свого довідника таку цитату начебто написано гордим українцем московською мовою. Подаю в оригіналі:
"Уважаю людей, которые чтят и помнят свои корни! Мы украинцы - славяне, и мы любим и почитаем свою историю и культуру! Может в Московии люди плюнут на столетия орусачивания и вспомнят свои корни?! Не важно, кто ты родом - славянин или угро-финн. Уважают того, кто не стыдится, а гордится своим народов и культурой! Мыло-ватная скотская толпа, орущая "мы руццкие" вызывает только отвращение, ибо это люди пустышки без корней своего народа! Пора уже расставить на места всё и отказаться от имперских бредней, тогда и мир настанет! И жить станут лучше и в городах, и в глубинке, когда избавятся от кремлядской метрополии, от кремлядей-оккупантов!".     

Пишучи про запозичення в московській мові, я не хочу дорікнути чи принизити московську новонароджену на землі мову, зіткану з інших більш древніх мов. Бо ні в одній мові світу нема жодної мови, де б  словниковий запас обмежувався виключно споконвічними рідними словами. Запозичення є і в українській мові, як і в англійській, французькій, німецькій. Ми можемо знайти і в себе німецькі слова, як і українські слова в англійській, німецькій…  
Але я з повною моральною відповідальністю стверджую, що найбільше запозичено і перекручено слів у московській мові саме з української, набагато древнішої мови, аніж московська. Чи не кожне четверте слово у «велікорусском наречіє», як тепер називається «язик» за своїм походженням - українське. Перераховувати ці слова, це зайняти площу в цілий  том.
Після української мови, з якої Московією запозичено найбільше слів і похідних від них, у московській мові, мабуть, найбільше  тюркських назв. Це такі слова: кацап (різник, різун), деньга (гроші), ура (смерть), товар (худоба), ярлик, башлик, ямщик, сарафан, кафтан, башка, аршин, кадик…

Не випадково у новітній літературній російській мові засновниками є за своїм національних походженням не московіти, а іноземці: Пушкін, Гоголь і сотні, сотні інших - аксакових, тютчевих, фетів, белінських, чернищевських, маяковських... Московія тепер свою новонароджену мову нав’язує (буквально під дулами автоматів Калашникова, раніше –під гостротою багнета, як жандарми Муравйов чи Валуєв – представники велткорусської «культури») усім завойованим народам, знекровлює ті народи, асимілює і, врешті-решт, приводить до повного знищення, як це трапилося з народами Сибіру (справжня назва цієї території, здається, Капчак). Назва також свідчить про тюркське походження і його подальше завоювання Московією.

Коли з-під панцирників імперських указів все таке на світ Божий виринала невмируща українська мова, московіти розуміли, що тільки те, що стає висміяним, стає мертвим! Цю пропагандистську ідеологему добре освоїли московські трубадури, і по імперії покотилося: українська мова – мова мужича. Мова затурканих, неосвічених селян. Адже самі московіти після того, як побували в Європі (1812), також відмовилися від своєї «мужичої мови» і перейшли (за допомогою французьких гувернанток) на  французьку. Уже на Московії не казали: «Тятя, тятя, в наші сєті затянулі мєртвєца», а  все на французький манер: папа замість «тятя», суп замість - щі і так далі. Московська ж освічена інтелігенція запротестувала і викинула свою  крилату фразу, що й досі звучить актуально. І, до речі, для нас: «Гаварітє па-чєловєчєскі!» А на запитання - «Це як?», відповідали «Па-русскі».

Це слід запам’ятати і нашим неповноцінним духовно кишківнникам типу шуфрича, ківи, деркачам з шаріями і медведчуками! Бо, якщо вони хотіли би бачити і мати Україну державою, а не колонією, то б так само казали і нині і во віки віків: «Розмовляйте українською!». Бо Мова – це фундамент держави. Нема мови - нема стін. Нема стін - дах поїхав, як у запроданців скачків, олійників у головах, які тепер «у зрадницьких бігах» у Москві, де регулярно за 30 срібняків розпродують Україну Москві. Гуртом і у роздріб на телеканалах соловйових-скабєєвих та іншої московської пропагандистської шушвалі (наволочі, поторочі – на вибір. За філологічним  смаком!).

(закінчення буде)

Олег Чорногуз, письменник

Коментарі